Украина – только часть игры Путина / Getty Images

После переговоров с американским государственным секретарем Энтони Блинкеном министр иностранных дел России Сергей Лавров заявил, что причина разногласий между Вашингтоном и Москвой – совсем не в Украине. Далее читайте на украинском.

Незважаючи на всю парадоксальність цієї заяви – як не в Україні, якщо російські війська стоять біля її кордонів і готові будь-якої миті почати вторгнення – голова російської дипломатії говорить правду про справжні наміри Кремля.

Україна – частина гри

Україна для Володимира Путіна – лише частина його великої гри із Заходом. Гри, про яку сказав на своїй нещодавній пресконференції президент Сполучених Штатів Джозеф Байден.

Путін, за словами американського лідера, шукає місце своєї країни у світі. Але я б додав, що це не так пошук, як спроба знову зайняти місце, яке «звільнив» Радянський Союз у 1991 році. Україна у цій спробі реставрації минулого займає, звичайно, важливу роль хоча б уже тому, що вона офіційно була «другою республікою» цього самого Радянського Союзу.

І тому в політичних розрахунках Кремля посідає важливіше місце, ніж Білорусь чи Казахстан. Хоча, як бачимо, і у випадку з цими країнами – якщо їхнє населення готове виступати проти авторитарних режимів – Кремль також готовий діяти гранично жорстко , аж до введення військ ОДКБ на територію Казахстану.

Завдання Путіна

Але, окрім територіальних «фантомних» болів, у Путіна значно важливіше завдання: домогтися від Сполучених Штатів визнання, що сучасна Росія має той самий вплив у світі, що й Радянський Союз навіть не 30, а 50 років тому, коли Леонід Брежнєв проводив переговори з президентами Річардом Ніксоном чи Джеральдом Фордом.

Не випадково ж Сергій Лавров на своїй пресконференції після переговорів з Ентоні Блінкеним цитує Джеральда Форда з таким виглядом, ніби йдеться не про історичного персонажа, а про чинного політика.

Залежність Росії від Заходу

Проте за часів Форда Радянський Союз справді становив загрозу міжнародній безпеці. Анахронічність його режиму, відсталість керівників та суспільства як такого, герметична економіка та запаси зброї масового знищення – все це і перетворювало СРСР на ту саму класичну «імперію зла», про яку пізніше скаже президент Рональд Рейган.

Росія Путіна залежить від світової економіки значно серйозніше. Її еліта живе у Лондоні, а дітей навчає в американських університетах.

Добре пам’ятаю, як той же Сергій Лавров у першому інтерв’ю після призначення міністром закордонних справ Росії – а до цього він працював представником своєї країни в ООН – говорив, що його дружина та дочка поки що залишаться у Сполучених Штатах, бо в Росії їм важко буде адаптуватися.

Тоді що ж залишається Путіну» />