Схоже, що нинішня політика Мінфіну на борговому ринку скоординована з організаторами випуску «ВВП-облігацій» в 2015 році, і проводиться в їх інтересах.

Уже другий рік поспіль курс гривні продовжує дивувати. Звичні сезонні коливання, коли з кінця літа гривня починає падати, а навесні рости, вже не працюють. Навпаки, цього літа і восени гривня зміцнилася набагато сильніше, ніж можна було очікувати. Особливо це дивує, якщо врахувати, що Україна має хронічний дефіцит зовнішньої торгівлі. Ми продаємо на експорт набагато менше товарів, ніж купуємо за кордоном у вигляді імпорту.

Отже, розібратися в причинах незвичайного поведінки курсу гривні в цьому році спробує розповісти Андрій Томський — автор і ведучий програми «Червона картка», черговий випуск якої вийшов в ефірі телеканалу Rabinovich TV в середу, 30 жовтня.

На перший погляд, розгадка феномена зміцнення гривні проста: в цьому році спостерігається незвично великий приплив іноземних інвестицій в гривневі облігації державної позики. Це боргові розписки, завдяки яким Мінфін позичає гривні всередині України для покриття витрат державного бюджету. Українські держоблігації — одні з найприбутковіших у світі. На початку року відсотки по ОВДП становили близько 20% річних. Зараз дохідність трохи знизилася і становить близько 15% річних. Це дуже висока ставка. Такий відсоток разюче відрізняється від прибутковості по облігаціях інших держав. Наприклад, прибутковість по держоблігаціях США коливається в районі 1-2%, а держоблігації Німеччини в цьому році взагалі почали продаватися з негативною прибутковістю. Близько нуля відсотків платять за державними боргами навіть сусіди України Польща і Угорщина.

Чому ж Україна так дорого платить за своїми боргами? Адже на виплату надвисоких відсотків йдуть податки українських підприємств і громадян. Ці гроші, замість платежів фінансовим спекулянтам, можна було б витратити на більш корисні цілі, наприклад на будівництво доріг, підвищення зарплат лікарям і вчителям.

Схоже, частина позик під величезні відсотки була не потрібна. Доказом цього є аналіз даних Держказначейства про залишки грошей на єдиному казначейському рахунку, де збираються кошти держбюджету. Як виявилося, з серпня цього року там почали збиратися мертвим вантажем рекордні суми: 48 млрд грн на початок серпня і 61 млрд грн на початок вересня і жовтня. Навіщо Мінфіну знадобилося брати в борг мільярди гривень через випуск нових ОВДП, якщо на казначейських рахунках лежать рекордні суми залишків гривні, залишається тільки здогадуватися.

Надвисока прибутковість облігацій України привернула в цьому році міжнародних фінансових спекулянтів. За поточний рік нерезиденти збільшили свої вкладення в ОВДП в 15 разів. З початку 2019 року іноземні компанії (нерезиденти) купили ОВДП на суму 90 млрд грн. Це еквівалент близько $ 3,4 млрд. Зараз, за ​​даними НБУ, нерезиденти володіють облігаціями внутрішньої держпозики на суму майже 100 мільярдів гривень, це еквівалентно близько $ 4 млрд.

Між зростанням покупки нерезидентами ОВДП та зростанням курсу гривні існує прямий зв’язок. Її механізм наступний. Щоб купити ОВДП, нерезиденти повинні спочатку перерахувати в Україну валюту. Тут вони продають її в обмін на гривню. Тільки після цього нерезиденти можуть за гривні купити ОВДП. В результаті, через продаж великих обсягів валюти, курс гривні зростає, а долара і євро, відповідно, падає.

Можливо, розгадка дивних багатомільярдних боргів, які Україна набрала в цьому році, криється в недалекому минулому. У 2015 році Україна, в особі тодішнього міністра фінансів, громадянки США Наталії Яресько, домовилася з іноземними кредиторами про реструктуризацію державного боргу загальним обсягом $ 18 мільярдів. Тоді політики говорили про списання 20% боргів України. Насправді частина боргу в сумі близько $ 3,2 млрд була списана, а замінена на «ВВП-облігації». Це спеціальні цінні папери, за якими інвестори повинні отримувати частину приросту ВВП країни. Кредиторам тоді запропонували замінити кожні 1000 доларів боргу на нові боргові папери. За боргами на 800 доларів Україна взяла на себе зобов’язання виплачувати відсотки за ставкою 7,75%. Виплати по ще 200 доларам боргів стали залежати від зростання ВВП, тобто від зростання української економіки. Умови випуску цих «облігацій Яресько» були зафіксовані в 2015 році в спеціальній постанові Кабміну.

Планку ВВП, вище якої починає діяти механізм виплат по «ВВП-облігаціями», Україна подолала вже в 2018 році. У перерахунку на долари ВВП в минулому році перевищив $ 130 млрд. Проблема в тому, що, згідно з умовами угоди з кредиторами, при розрахунку ВВП використовуються дані МВФ. А показники, які розраховує МВФ, сильно залежать від курсу гривні до долара. Справа в тому, що показники, які розраховує Держкомстат України, розраховуються в гривні. А МВФ в своїх розрахунках перераховує показники в долар США за курсом НБУ. У 2015 році, коли Мінфін під керівництвом Наталії Яресько випустив «ВВП-облігації», обсяг ВВП України, за даними МВФ, становив $ 90,5 млрд. Хоча за два роки до цього в 2013 році доларовий ВВП України був в два рази більше — $ 179 , 5 млрд. Дворазова різниця між показниками «доларового» ВВП в 2013 і 2015 роках утворилася за рахунок падіння курсу гривні більше ніж в 3 рази.

Таким чином, показники обсягу «доларового» ВВП, до якого прив’язані виплати по «облігаціях Яресько», прямо залежать від курсу гривні до долара. А цей курс, як ми вже з’ясували, останнім часом прямо залежав від обсягів купівлі нерезидентами ОВДП. Якби курс гривні в цьому році не виріс, а впав хоча б до показника 30 грн за долар, в Україні була б можливість уникнути перевищення «доларових» ВВП рівня $ 125,4 млрд, і, відповідно, початку виплат по «облігаціях Яресько». Однак дії Мінфіну щодо зміцнення курсу гривні не залишили Україні жодних шансів уникнути цих виплат.

Скільки ж доведеться платити? Сума, яку повинна буде заплатити Україна, залежить від того, наскільки виросте ВВП в цьому році. За оцінками МВФ, сума ВВП України за 2019 рік складе близько $ 150 млрд. Отже, за підсумками 2019 року треба буде виплатити кредиторам близько $ 113 млн. (Це 2,8 млрд грн за поточним курсом). І так буде відбуватися щороку аж до 2040 року. За оцінками експертів, за цей період кредитори отримають до $ 14 млрд. Нагадаємо, що початкова сума боргу, замість якої випустили «облігації Яресько», склала всього $ 3,2 млрд.

Ще в червні цього року радник президента Володимира Зеленського з економіки, фінансів та податкових питань Данило Гетьманцев в статті в «Дзеркало тижня» заявив, що «ВВП-облігації», випущені в ході реструктуризації українського боргу в 2015 році, є «міною уповільненої дії» . Він закликав розглянути можливість дострокового їх викупу.

У зв’язку з цим цікаво, що нинішня міністр фінансів Оксана Маркарова — давня соратниця і подруга Наталії Яресько. Їх об’єднують давні дружні та бізнес-відносини. З 1998 по 2003 роки (з невеликою перервою) Оксана Маркарова займала посади радника і менеджера в створеному урядом США фонді прямих інвестицій Western NIS Enterprise (тепер в управлінні Horizon Capital), яким керувала Наталія Яресько.

У 2013 році, як повідомляли «Наші гроші», група компаній ІТТ, співвласницею і керівником якої була Оксана Маркарова, придбала «Актив-банк». Оксана Маркарова була призначена головою наглядової ради банку, а членом ради нові власники призначили Наталію Яресько. З 2015 року Маркарова стала працювати заступником міністра фінансів, якої в той час вже була Наталя Яресько. Оксана Маркарова і Наталія Яресько досі підтримують дружні стосунки. Про це свідчать, наприклад, спільні фотографії соцмережах.

Схоже, що нинішня політика Мінфіну на борговому ринку скоординована з організаторами випуску «ВВП-облігацій» в 2015 році, і проводиться в їх інтересах. І ви все ще думаєте, що хтось в керівництві країни піклується про платників податків? Мені здається, коментарі тут зайві…