Про помилки дорослих і чиновників через які дітей не випускають на відпочинок.

На тему сьогоднішньої програми мене наштовхнув один випадок, який отримав широкий резонанс в соцмережах.

Коли відпустку киянки Анни ледь не зірвався — виїзд з України з трирічною донькою перетворився на справжній квест. Здавалося б — літо, Італія, чому б і ні. Але. В аеропорту жінку чекав неприємний сюрприз. Прикордонник навідріз відмовився випускати її з дитиною. Нібито, в рішенні суду про розлучення не було вказано, що мати повністю бере на себе фінансове забезпечення дочки. Анна більше години сперечалися з прикордонною службою, підключила знайому з тур агентства і тільки коли почала плакати, мовляв, прикордонник її пошкодував і пропустив.

Тобто історія нібито закінчилася добре. Але насправді не все окей. Справа в тому, що з минулого року нотаріально завірений дозвіл від другого батька вже не потрібно. Проте, прикордонна служба порахувала інакше, але чому? Це досить важливе питання, тому що у нас все частіше буває так, що з дитиною в поїздку відправляється тільки хтось один з батьків.

Чому так все складно? З цим розбирається Андрій Томський — автор і ведучий програми » Червона картка «, черговий випуск якої вийшов в ефірі телеканалу Rabinovich TV в п’ятницю, 12 липня.

Випадок, про який я тільки що розповів — не виняток. За словами менеджерів турагентств, проблеми при перетині кордону з дитиною трапляються часто-густо. Хоча за новим законом, який вступив в силу в серпні минулого року, дозвіл від другого батька на вивезення дитини з країни терміном до місяця не потрібно, на практиці це спрацьовує далеко не завжди. Часто все залежить від банального людського фактора — як буде налаштований конкретний прикордонник, — кажуть в турагентствах.

У Державній прикордонній службі категорично стверджують — жодних даних про те, хто фінансує дитини, надавати не потрібно. Але обов’язково потрібно мати при собі рішення суду про розлучення. І — увага — в резолюції судового рішення обов’язково повинно бути написано, з ким саме постійно проживає дитина. «Ця фраза обов’язково повинна бути прописана в резолюції суду. Оригінал цього рішення, закордонний паспорт — ваш і дитини — і більше нічого не потрібно. Вас зобов’язані пропустити», — пояснили в Держприкордонслужбі.

В теорії все так. Але, наприклад, в аеропорту «Бориспіль» були випадки, коли прикордонників рядок в судовому рішенні про те, що дитина постійно проживає з матір’ю, не влаштувала. Вони заявили, що повинно бути також зазначено, що саме той батько, з яким живе дитина, бере на себе його фінансове забезпечення. Проблема в тому, що суди таких формулювань не дають.

За словами старшого партнера адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислава Кравця, фінансову сторону питання можуть підняти і на іншій стороні кордону — вже після прибуття в країну призначення місцевим прикордонникам доведеться пояснювати, за які гроші ви збираєтеся відпочивати з дитиною. Тому «зайві» питання наших прикордонників — частково реакція на запит іноземних колег. У неофіційних бесідах прикордонники радять турагентствам все ж переконувати своїх клієнтів оформляти нотаріально завірені дозволи. Нібито, простіше якось вирішити це питання до відпустки, ніж потім зіткнутися з проблемами на кордоні і в підсумку так нікуди і не виїхати.

Але «вирішити питання» часто не так просто, як здається на перший погляд. Адже багато розлучені батьки просто не можуть отримати від екс-чоловіка жадане дозвіл. Часто це стає предметом шантажу – за дозвіл горе-батько вимагає чималі гроші. Власне, всі ці нюанси перераховані в пояснювальній записці законопроекту №6647, яким в минулому році парламент вніс ряд змін до чинного законодавства.

Батьки змушені на кожен виїзд дитини надавати нотаріально завірений дозвіл або отримувати окреме рішення суду. Від цього, перш за все, страждають діти, які постійно беруть участь у міжнародних спортивних змаганнях, творчих конкурсах, олімпіадах тощо., А також потребують лікування за межами України. Також ускладнений виїзд дітей, батьки яких перебувають за межами країни, постійно живуть на тимчасово окупованих територіях або відмовляють у наданні згоди на виїзд дитини, зводячи рахунки з матір’ю дитини.

У документі, який в результаті набув статусу закону, зазначено: якщо немає дозволу одного з батьків, але є рішення суду про розлучення, можна вивозити дитину за кордон, але не більше, ніж на місяць. Відповідно, потрібно обов’язково мати з собою зворотні квитки, якими можна підтвердити, що ви повернетеся додому протягом місячного терміну.

Відповідно до актуальної на даний момент редакцією Сімейного кодексу України, той з батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, отримує право самостійно вирішувати питання щодо його тимчасового виїзду за межі України – на лікування, навчання, для участі в дитячих змаганнях, в загальному туди, куди може бути треба поїхати. Ця норма діє, якщо проживають з дитиною батьком не створюються перешкоди іншому в реалізації його батьківських прав і якщо він попереджений про терміни, цілі та всіх інших вступних такої поїздки.

Як кажуть юристи, дозвіл від другого з батьків не потрібна в таких випадках: якщо в закордонному паспорті батька, з яким виїжджає дитина, або в закордонному паспорті самої дитини є запис про виїзд на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік в дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном; якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, про що є запис у свідоцтві про народження дитини;

До речі якщо вибирати між рішенням суду про визначення місця проживання дитини та укладенням органів опіки та піклування, то варто враховувати терміни отримання таких документів. На отримання висновку органу опіки знадобиться пару місяців, але його термін дії складе один рік, а ось на отримання рішення суду може знадобитися близько року, а то і більше, але діяти воно буде до повноліття дитини або до досягнення нею 14 років.

Якщо ж всі документи відповідають законодавчим вимогам, а прикордонники вас все одно затримали, експерти радять звертатися зі скаргами до Держприкордонслужби. Можна спробувати оперативно вирішити питання, зателефонувавши на гарячу лінію (0 800 218 808). Якщо ж це не допоможе, і поїздка зірветься з вини прикордонної служби, юристи радять подавати до суду, вимагаючи компенсації збитків.

Втім, відпочинок в такому випадку вже точно буде зіпсованим. Найчастіше розлучені батьки все ж, як і раніше, намагаються полюбовно вирішити питання з екс-чоловіком. Єдине послаблення — дозволу зараз можна робити не разові, а річні. І вказати перелік країн, на які воно поширюється.

Загалом, як бачимо, проблеми в основному полягають у тому, що наш Мін’юст як завжди сів у калюжу. Оголосивши про те, що тепер документи не треба, але, не повідомивши громадськість в яких саме випадках.

У підсумку маємо нюанс того, неправильне інформування громадськості призводить до того, що люди не можуть нормально їздити зі своїми дітьми. Якби була проведена грамотна інформаційна кампанія, ну або хоча б хтось із чиновників здогадався сказати про те, що казка про скасування необхідних документів діє не у всіх випадках, проблем було б менше. У нас досить розумні і технологічно підковані люди, які вміють користуватися гуглом. Але ось наші чиновники, мабуть, вважають, що люди там повинні взагалі самостійно все шукати і всьому вчитися. Але ось вибачте, навіщо нам тоді Мін’юст?

Ви дивилися програму » Червона картка «. До побачення.