У Верховній Раді України зареєстровано принаймні 3 законопроєкти, які можуть стати основою для вирішення питання відновлення кримінальної відповідальності за умисне декларування недостовірної інформації та її неподання.

Це такі законопроєкти:

• № 4434, ініційований Президентом України Володимиром Зеленським;
• № 4304, зареєстрований за ініціативи Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова та ще 124 депутатами;
• № 4310–1, ініційований народними депутатами України Сергієм Іонушасом, Денисом Монастирським та Андрієм Костіним.

«Усі ці три законопроєкти передбачають обґрунтоване покарання у вигляді позбавлення волі за умисне декларування недостовірної інформації, що є необхідним компонентом для ефективного запобігання корупції», — зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков.

Так, законопроєкт, запропонований Головою Верховної Ради Дмитром Разумковим, передбачає кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі до 2 років за умисне декларування недостовірних відомостей на понад 250 прожиткових мінімумів (525,5 тис. грн) та умисне неподання декларації. Для реалізації цієї ініціативи під час доопрацювання проекту стаття Кримінального кодексу, яка встановлює таку відповідальність, мала отримати інший номер, ніж та, яка була скасована Рішенням Конституційного Суду України.

Законопроєкт № 4310–1 Сергія Іонушаса, Дениса Монастирського та Андрія Костіна пропонує покарання у вигляді позбавлення волі до 2 років у разі, якщо посадовець умисно не задекларував статки вартістю понад 500 прожиткових мінімумів (1,051 млн грн) або умисно не подав декларацію.

Законопроєкт Президента України Володимира Зеленського передбачає кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 2 років за умисне декларування недостовірних відомостей на суму понад 2000 прожиткових мінімумів (4,054 млн грн).

Позиція НАЗК стосовно кримінальної відповідальності за умисне неподання декларації та умисне декларування недостовірної інформації за посиланням.