Україна не збирається втрачати статус самої злиденної країни Європи.
Якщо ви думаєте, що з приходом нової урядової команди нам всім відразу стане краще жити — ви глибоко помиляєтеся. Тому що у нас все працює за законом математики — від перестановки місць доданків — сума не змінюється. Мало того, вона навіть зростає.
Тобто витрати при існуючих зарплатах зменшуватися не будуть, а ось рости — завжди будь ласка. Особливо боляче це відносно комуналки. Адже вже ні для кого не секрет, що за квартиру ми платимо майже за європейськими цінами, а зарплати отримуємо вже навіть подекуди менше, ніж в Африці. Тобто, в країні немає грошей. І саме тому у нас народ стоїть в черзі за субсидіями. І саме тому держава робить все, щоб під будь-якими приводами ці субсидії порізати. На жаль. Тотальні перевірки отримувачів пільг та субсидій, які колишня влада поставила на потік (за минулий рік субсідіантов, за даними Держстату, стало менше на 25,8%), взяли на озброєння і в команді Зеленського.
З цією ситуацією розбирається Андрій Томський — автор і ведучий програми » Червона картка» , черговий випуск якої вийшов в ефірі телеканалу Rabinovich TV в понеділок, 16 вересня.
У парламенті зареєстрований законопроект №1231 «Про верифікацію і моніторингу державних виплат». З урахуванням швидкості його просування у Верховній Раді (2 вересня поданий до парламенту, а 4 вересня — визначено президентом як невідкладний і спрямований в профільний комітет), не виключено, що візьмуть його максимально оперативно — ще до початку нового опалювального сезону. Документ передбачає три етапи перевірок претендентів на державні гроші (починаючи від пенсій і закінчуючи субсидіями і різними доплатами). При цьому чиновники зможуть збирати повні досьє на українців, включаючи виписки з банківських рахунків і перелік всього майна. А неправомірно отримані кошти доведеться повернути в бюджет.
Суть законопроекту в тому, щоб надати Мінфіну достатні повноваження для запобігання масштабним розкрадань державних коштів, що спрямовуються на соціальне забезпечення. І залучення до відповідальності державних чиновників задіяних в корупційних схемах. За розрахунками Мінфіну масштаб розкрадань становить 50-60 млрд гривень. Так сказав автор законопроекту голова профільного комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Данніл Гетманцев. Цікаво, що в січні цього року Кабмін Гройсман а вже реєстрував проект під такою ж назвою і з схожим змістом. Але до його розгляду справа так і не дійшла, що цілком зрозуміло з урахуванням наближення передвиборчої кампанії. А в кінці минулого місяця проект відкликали, буквально через кілька днів замінивши його новим. Тепер же, маючи монобольшінство, нова команда може запустити процес тотального чищення одержувачів субсидій.
Спочатку ідея запустити конвеєр верифікації осінила Мінфін. У минулому році відомство розробило критерії виділення компенсацій по комуналці, згідно з якими, на гроші вже не могли претендувати власники нових авто, громадяни, які роблять дорогі покупки і ін. Причому постійно з’являлися нові нюанси, скажімо, з’ясувалося, що окремо оформляти субсидії не можуть подружні пари , якщо вони мешкають окремо, але офіційно не розлучені. Мінфін також залишив за собою право запитувати інформацію про громадян в інших відомствах і організаціях, включаючи банки. В бюджетний кодекс була закладена норма про те, що Мінфін «має право на безкоштовне отримання інформації, що містить персональні дані, і на доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банкам даних держорганів». Що не сподобалося Конституційному суду, який і заблокував починання Мінфіну восени 2018 року. Тому що той зазіхнув на недоторканність персональних даних.
Мінфін провів роботу над помилками, і в травні цього року Кабмін затвердив новий порядок верифікації, яким переклав повноваження по контролю за одержувачами на місцеві «органи, що здійснюють державний контроль виплати», а за собою залишив право «рекомендацій». Крім того, було сказано про створення якоїсь єдиної інформаційно-аналітичної платформи, на якій будуть збирати дані про українців. Нещодавно Мінфін розробив також проекти, що відкривають йому доступ до ряду баз даних — МВС (де є, в тому числі, інформація про реєстрацію авто), Державної міграційної служби (про перетин кордону, що дозволяє обчислити заробітчан), Земельного кадастру (про реєстрацію ділянок) та ін. Але після того як в ЗМІ з’явилися публікації про новий наступ Мінфіну на пільговиків, документи з офіційного сайту зникли.
І це не дивно, адже в нових проектах відомство повторювало всі ту ж стару помилку, на яку вказав Конституційний суд — домагалося необмеженого доступу до персональних даних, але при цьому не гарантувало їх збереження. Що дозволило б знову оскаржити такі документи, в разі їх прийняття, в суді. У новому законопроекті таких недоліків вже немає. Встановлено відповідальність, хоча поки і декларативна, за збереження персональних даних. Правда, при цьому не зовсім чітко розписана процедура припинення виплат на час перевірки інформації.
У новому законопроекті прописано три етапи перевірок. Перший — превентивна верифікація. При зверненні за допомогою буде сформований запит до інформаційно-аналітичної платформі. І тут же, в режимі реального часу, можна буде перевірити правдивість наданих даних і вирішити, чи маєте ви взагалі право на державні гроші. Або ж вас стоїть як мінімум відправити на додаткову перевірку.
Другий етап — поточна верифікація. Вона передбачає постійну «стеження» за українцями Так, будуть проводитися систематичні перевірки інформації про одержувачів (наприклад, як змінюється їх майновий стан). Третій етап — ретроспективна верифікація. Такі перевірки будуть проводити вже після закінчення періоду виплат, причому людина буде перебувати «під ковпаком» у контролерів ще протягом трьох років після отримання останньої гривні з бюджету. Якщо за цей час виявиться, що гроші були отримані безпідставно — все доведеться повернути, добровільно або за рішенням суду. При цьому в проекті вказано, що перевіряючі мають право на безкоштовне отримання інформації з реєстрів і баз даних, в тому числі інформації з обмеженим доступом, а це, власне, те, чого домагався Мінфін.
Для цього пропонується внести відповідні зміни відразу до кількох законів.
При цьому, наприклад, якщо зараз в пенсійному законодавстві вказано, що документи про призначення або перерахунку пенсії ПФ розглядає не більше 10 днів, то в новому проекті додали: цей термін може бути продовжений до 30 днів у разі перевірки достовірності даних. А в разі виявлення таких даних пенсію платитимуть без їх обліку (тобто, скажімо, якщо подали на перерахунок, але не маєте на нього права, то зможете отримувати лише пенсію в колишньому розмірі). Тут не зовсім зрозуміло. Тобто людину ніби й не позбавляють виплат (на неприпустимість чого вказував КС), але і не факт, що заплатять.
Навіть без спеціального закону про верифікації перевірки отримувачів пільг та субсидій йдуть повним ходом. У Кабміні відзвітували: в минулому році Мінфін за результатами моніторингу, дав більше 7,5 млн рекомендацій щодо перевірок 2,6 млн одержувачів державної допомоги. Контролери повернули в бюджет неправомірно призначених виплат на суму понад 50 млн гривень. На думку економістів, влада спробує зменшити кількість пільговиків і субсідіантов в два-три рази, щоб їх отримувало 5-10% населення, а не до 30%, як зараз.
В цьому плані одержувачі субсидій — чи не найбільш перспективна аудиторія для «чисток», адже число пенсіонерів або багатодітних сімей особливо не скоротиш. До того ж субсидії традиційно з’їдають величезні бюджетні гроші — до 70 млрд гривень в рік, а в міру подорожчання комуналки ця цифра може ще більше вирости. Так що виходить, що під всі розмови про реформи, ми все одно залишаємося з великими витратами на комуналку і при цьому абсолютно не збираємося втрачати статус самої злиденної країни Європи.
Ви дивилися програму » Червона картка «. До побачення.
