На жаль, але говорити про якісь розумні напрацювання новоприбулих чиновників, які, як правило приходять в уряд з вулиці, не доводиться.
Держбюджет-2020 року, який вже розкритикувало експертне співтовариство за занадто сильні розбіжність з обіцянками нової влади про зростання економіки і соціальних стандартів знову у всіх на слуху.
Глава Мінфіну Оксана Маркарова озвучила основні бюджетні параметри, про які ми вже частково розповідали: загальні доходи в 1,08 трлн гривень, витрати — 1,17 трлн, мінімалка в 4,7 тисяч гривень, прожитковий мінімум — трохи більше 2 тисяч гривень (і 2,1 з урахуванням підвищень протягом року). Але головне — зростання ВВП в 3,3%, замість обіцяних прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком 5% на наступний рік і 40% протягом найближчих п’яти років. Такий бюджет депутатам явно не сподобався. Більшість або просто його критикують, пропонуючи внести зміни в окремі статті, або пропонують вирішити питання кардинально – просто повернути назад в Кабмін для того, щоб документ повністю переписали. Утім, до цього справа не дійшла. Проект в результаті прийняли в роботу і питання в тому, що вийде на виході – новий «бюджет ривка» або злегка підкоригований варіант від Мінфіну.
Чого нам чекати від бюджету майбутнього року? І що ж не так розбирається Андрій Томський – автор і ведучий програми «Червона картка», черговий випуск якої вийшов в ефірі телеканалу Rabinovich TV в п’ятницю, 11 жовтня.
На жаль, але говорити про якісь розумні напрацювання новоприбулих чиновників, які, як правило приходять в уряд з вулиці, не доводиться. Мінфін зверстав проект бюджету на наступний рік на підставі старих розрахунків. Буквально всі закладені показники обговорювалися ще в травні, а деякі – ще раніше. Природно колишнім урядом. Зрозуміло, що в документі не знайшли відображення ні обіцянки команди Зе про «закінчення епохи бідності», ні заяви нового Кабміну про «економічний ривок», ні конкретні нововведення по податках і реформах. Так, в проекті немає надходжень від «податкового пакета Гетманцева» – законопроектів, які зараз обговорюються і приймаються парламентом, і повинні вступити в силу вже з 1 січня 2020 року (деякі — з літа наступного року). Йдеться, зокрема, про легалізацію видобутку бурштину, азартних ігор, різкому підвищенні рентних відрахувань для гірничо-збагачувальних комбінатів, боротьбі з контрабандою, виведенню з тіні дрібного бізнесу через масове впровадження РРО та ін. В теорії все це повинно принести додаткові надходження в бюджет, але в проекті про це немає ні слова. Як і про ринок землі.
Глава Мінфіну Оксана Маркарова пояснила, що, мовляв, було занадто мало часу, тому орієнтувалися на колишні показники. Утім, на думку економістів, аргумент про «брак часу» в даному випадку – не виправдання. Так, новий Кабін почав працювати недавно. Але по суті, Мінфін міг почати трудиться над бюджетом ще з серпня. Було відомо, що Маркарова залишається і були відомі основні посили нової влади і пропоновані законодавчі зміни.
Але навіть ті плановані нововведення, які в проекті враховані, викликали питання у депутатів. Наприклад, по тій же компенсації процентних ставок селянам «на покупку землі». У програмі підтримки аграрного сектора на 2020 рік на ці цілі пропонують пустити близько 4,2 млрд гривень. Тобто, в цій частині земельна реформа вже врахована.
Але при цьому реальної користі від таких компенсацій селянам все одно не буде, – впевнені експерти. Так як поточною програмою компенсації процентних ставок (а вона є для аграріїв і зараз) скористалося всього 1,5 тисячі фермерів. Для основної маси селян вона виявилася неробочий, тому що банки з ними все одно відмовляються працювати. Отримати сельхозкредіт сьогодні можуть хіба що великі господарства у яких є заставне майно.
Варто звернути увагу на збільшення оборонного бюджету на 26 млрд гривень, причому, ця сума на даний момент передбачена одному розпоряднику – РНБО. На що Маркарова відповіла, що РНБО ще просто не встигло розпорядиться про розподіл цих коштів, і що їх, звичайно, поділять між усіма силовими відомствами. Депутати також нагадали, що РНБО підконтрольний президенту, тобто, ці 26 млрд гривень фактично дали під Зеленського. Ще більше критики викликало фінансування різних соціальних статей. Зокрема, за освітою передбачено зростання витрат всього на 6%, тобто, по суті, на відсоток інфляції. При цьому збільшення зарплат педагогам, яке своїм розпорядженням затвердив Кабін цього літа, в проекті взагалі не враховано.
В уряді парирують: якщо на медицину Україна витрачає менший відсоток ВВП, ніж рекомендується, то на освіту – навіть більше. Тому, мовляв, потрібно шукати «неефективні» програми і їх переглядати. І так, до речі, буде не тільки за освітою «Зайві гроші» будуть шукати і в програмі пільг. Принаймні саме в «неправильному розподілі пільг» Маркарова порадила шукати кошти на виплати дітям-сиротам. Як звернув увагу Юрій Павленко з ОТЗЖ, в наступному році ця категорія дітей може виявитися в числі самих обділених, так як у них виплати прив’язані до прожиткового мінімуму, а той виросте цього на 5%. «Цей бюджет консервує «епоху бідності», – заявив депутат.
А його колега по фракції Ренат Кузьмін опублікував порівняльну таблицю – скільки виділяється грошей на силові структури і органи влади, а скільки на соціальні потреби і порекомендував звернути увагу на пропонований Кабміном перерозподіл бюджетних витрат: відібрати у дітей-сиріт, вчителів, викладачів і вчених і передати ГПУ, ДБР, РНБО та іншим силовим структурам. Ну і Офісу Президента… Схоже, обіцяне партією влади зниження тарифів, як і підвищення соціальних виплат так і залишаться передвиборними обіцянками», — написав Кузьмін.
Ризикують постраждати місцеві бюджети. Тому що документ забирає у місцевих бюджетів пайову участь, частина акцизних надходжень, індексацію вартості землі. Це, відповідно, 1,1 млрд, 7,7 млрд і 2,2 млрд гривень. Те ж саме по субвенціях – пропонується 77 млрд освітньої субвенції при валової потреби в 105 млрд. Мінус майже 20 млрд. «Міста просто не витягнуть все на своїх плечах.
Незважаючи на масу нарікань, бюджет прийняли в роботу. Економісти впевнені, що коригування навряд чи дозволять змінити проект кардинально, тобто, скажімо, перетворити його в «бюджет економічного ривка». Швидше за все, приберуть найскандальніші статті, скажімо, про збільшене фінансування «Феофанії» або Офісу Перзідента, а з якихось статей грошей, навпаки, трохи додадуть. Але, щоб розраховувати на зростання, потрібно закладати в корені інші параметри. Скажімо, прописані зростання експорту і імпорту на 7%, а для економічного ривка і зростання ВВП на 5% ці показники повинні вирости не менше ніж на 10%. Немає розрахунків по зростанню фіскальних надходжень і велике питання наскільки великими вони будуть. Приймається податковий пакет — це пакет фіскалізації економіки, а не її зростання, він може ще більше загнати бізнес у тінь.
На думку аналітиків, може статися, що на той час, поки депутати перепишуть бюджет, світова економіка почне проявляти всі ознаки кризи, що наближається. І в підсумку влада вирішить «відкласти» амбітні плани щодо економічного зростання до кращих часів. Не виключено, що спеціально будуть тягнути час, а в цей період спробують реалізувати максимально «токсичні» рішення, в тому числі, щодо вирішення питання з врегулюванням конфлікту на Донбасі і щодо ринку землі. Які без додаткових обіцянок, що «все буде добре», здатні «підірвати» суспільство «. Проблема ще і в тому, що жити-то по-новому бюджету нам. Адже бюджет складається з наших грошей, грошей платників податків. А нас, чомусь то, ніхто не питає, на що ми б хотіли, щоб вони витратили наші гроші…
Ви дивилися програму » Червона картка «. До побачення.
