Найближчим часом будемо спостерігати междусобойчики, де великі шишки підбирають під себе команду друзів і родичів.

Коли йшла передвиборча кампанія, одним з найпопулярніших основних тез був серед виборців зашквар щодо роботи чиновників в Україні. Мовляв, у нас їх багато, вони нічого не роблять, тільки жеруть за народні гроші і у народу ж їх ще й крадуть.

Тому обіцянка того, що чиновник з жирної самовдоволеної тварі, що задихається від власного чванства, незабаром перетвориться в скромного слугу народу відіграло на виборах просто козирним тузом. Природно, забувати про обіцянки не можна. Тому що палити шини, саджати чиновників в сміттєві баки і паралізувати роботу державної машини у нас народ вже навчився. Можливо, саме тому пропрезидентська партія спішно запускає реформу державної служби, яка торкнеться 260 тисяч українських чиновників.

Що відбувається? І чому у нас так виходить? З цим розбирається Андрій Томський — автор і ведучий програми » Червона картка «, черговий випуск якої вийшов в ефірі телеканалу Rabinovich TV у четвер, 3 жовтня.

Український парламент вже проголосував за відповідний проект. Згідно з цим документом, державну службу хочуть зробити контрактною і спростити процес звільнення недобросовісних чиновників. У той же час, прийнята поспіхом реформа розширює повноваження уряду по найму держслужбовців на найвищі пости. Рівно три тижні знадобилося пропрезидентського монобольшінству для того, щоб провести масштабну реформу державної служби. При чому нова реформа пройде всього через чотири роки після того, як новації в держслужбу були внесені попередньою владою. І тепер, напевно, всім цікаво, як перекроїли держслужбу «Слуги народу». Реформа прямо торкнеться близько 240 тисяч держслужбовців. У нинішньому році на їх оплату праці було виділено 26 мільярдів гривень з держбюджету.

У загальних рисах після того, як закон набуде чинності, держслужбу чекають наступні зміни:

на держслужбу почнуть набирати контрактників;

якщо раніше мінімальний термін проходження іспитового строку не був встановлений, тепер він складе не менше трьох місяців;

створюється єдиний портал вакансій в системі держслужби;

будуть ліквідовані ранги, а також доплати за додаткове навантаження;

уріжуть повноваження Комісії, відповідальної за конкурси на держслужбу.

Вступ в силу новацій відбудеться не одночасно. Наприклад, додаткові стимулюючі надбавки держслужбовцям будуть виплачувати до кінця 2021 року. А приймати на роботу контрактників почнуть набагато раніше — вже з 1 січня 2020.

Контрактна держслужба — це одна з найяскравіших новацій закону. Укладення контракту стане можливо на три роки (в первинному проекті передбачалося, що максимальний термін контракту складе 5 років). Для тих, кого будуть набирати за контрактом, пропишуть конкретні очікування від їх роботи. Цікаво, що в проекті міститься і норма про те, що умови роботи держслужбовців-контрактників мають бути конфіденційними, а це дає чималі лазівки для корупції. У такому випадку за контрактом можна було б набирати людей на захмарні зарплати, не побоюючись розголосу цих сум.

Нардеп Олександр Корнієнко під час виступу в парламенті заявив, що 7% від загальної кількості держслужбовців зможуть бути на контракті для роботи над якимись проектами. Йдеться про 14 тисячах держслужбовців. Тобто в уряді збираються використовувати контракт там, де потрібні фахівці, які не будуть працювати 10-20 років, а потрібні для якихось проектних історій. Наприклад, говорячи про реформи в сфері цифрових трансформацій, яку збираються впроваджувати, то такі фахівці не будуть працювати довго. Вони зроблять проект, запустять і підуть працювати далі.

За новим законом зміниться і порядок нарахування зарплати держслужбовцям. В останній раз оклади держслужбовцям підвищували з 25 червня нинішнього року. Для деяких посад підвищення відбулося в 1,5 рази. Наприклад, оклади голів сільрад з мінімальних 7500 зросли до 9500, а максимальний оклад з 12200 виріс до 15100 гривень. Але це тільки оклад. Надбавки, в тому числі за понаднормову роботу, і премії значно збільшували суму виплати держслужбовцям.

Крім того, в червні нинішнього року приблизно в 4-5 разів зросли і надбавки за ранг. Наприклад, максимальна надбавка за 1 ранг склала 1000 гривень (до 24 червня 2019 року вона була 200 гривень). Так, в серпні нинішнього року фахівці Центру економічної стратегії провели дослідження і з’ясували, що в українських реаліях доплати держслужбовцям залежать від лояльності керівництва і фінансових ресурсів у державного органу, але ніяк не від результатів діяльності працівника. В середньому премії і доплати держслужбовців на керівних посадах складають до 48%, а серед всіх держслужбовців — 40% від окладу. Наприклад, за 2018 рік на стимулюючі надбавки та премії виділили 32% сукупного фонду оплати праці державних службовців (приблизно 9 млрд грн).

Як і чинний закон, новий передбачає, що зарплата для держслужбовців не може бути менше, ніж 2 прожиткових мінімуми. Але це теж «голий» оклад. За фактом зарплата держслужбовця складатиметься з посадового окладу, надбавки за вислугу років та премії. Інші доплати будуть встановлюватися Кабінетом міністрів. Зміниться і сама схема посадових окладів держслужбовців — якщо раніше вони залежали від групи за посадами, то тепер розмір окладу буде залежати від рівня державного органу

Новий закон скасував частину повноважень Комісії з питань вищого корпусу державної служби. Така комісія була створена влітку 2016 року, в неї увійшли представники купи різних органів держуправління і організацій. За своїм функціоналом комісія відповідала за організацію і проведення конкурсів на зайняття посад держслужби категорії «А» (тобто, керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників). Тепер в категорію «А» внесуть ще керівника апарату Верховної Ради і його заступників, а також керівників апарату допоміжних органів, які буде створювати президент.

А безпосередньо повноваження Комісії будуть перекроєні. По-перше, у Комісії відбирають права звільняти і переводити держслужбовців категорії «А» на інші посади. По-друге, якщо раніше Комісія після конкурсу вносила пропозиції щодо переможцю конкурсу і тому, хто посів друге місце, то тепер можна буде подавати 5 кандидатур. А вже з них суб’єкт призначення або керівник державної служби сам вибере переможця конкурсу.

Прийняття рішень Комісією спрощується. Раніше для кворуму потрібно було дві третини присутніх, тепер — тільки половина. Тобто фактично цей законопроект розв’язує руки і створює дуже прості умови для прем’єр-міністра, Кабміну звільняти або призначати тих чи інших держслужбовців. З одного боку, це може дати позитивний результат — так як буде просто звільнити саботажників і набрати нових людей, але з іншого боку, він може забезпечити політичні переслідування, звільнення за нелояльність до керівництва.

Про те, що цей закон «закріпачує держслужбу під політичні забаганки» заявила в Раді і нардеп від «Європейської солідарності» Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, «ми отримаємо міністрів, які формують під себе команди і будуть такими питомими князівствами управляти», — зазначила вона.

Про те, що відтепер не буде критеріїв, за якими Кабміном буде визначатися переможець конкурсу, і спрощуються можливості для звільнення чиновників, а це дає підстави для зловживання, йдеться і в експертному висновку Головного юруправління Ради. Наприклад, найбільше юристи критикують норму про те, що термін попередження про зміну умов праці скорочується з нинішніх 60 днів до 30. «Такі зміни знижують рівень захищеності держслужбовців.

Загалом, не виключено, що ми вже найближчим часом будемо спостерігати междусобойчики, де великі шишки підбирають під себе команду друзів і родичів, навіть не намагаючись відзвітувати перед платником податків, скільки грошей на все це піде. І як ви думаєте, як довго проіснує така система управління? Адже вибачте, але поки кухарка навчиться керувати державою, жителі перемрут від того що на кухні порожньо…

Ви дивилися програму » Червона картка «. До побачення.