Зеленський відправить своїх «смотрящих» у регіони: для чого це треба?

У фракції монобольшості вже закріпили «смотрящих» за регіонами. Кому «дістанеться» столиця?

В «Слугу народу» вже готуються до осінніх місцевих виборів. Там визначилися з так званими «політичними відповідальними». У них будуть адміністративні функції, а також можливість непогано заробити.

«Весті.ua» дізналися, чим займатимуться «дивляться» від «Слуги народу» на місцевих виборах і розібралися, для чого вони потрібні.

Продають списки, прикривають Зеленського. Все про «смотрящих» на місцевих виборах

Хто такі «смотрящі» за місцевими виборами

В «Слугу народу» вже готуються до осінніх місцевих виборів. Там визначилися з так званими «політичними відповідальними». У них будуть адміністративні функції, а також можливість непогано заробити.

«Весті.ua» дізналися, чим займатимуться «смотрящі» від «Слуги народу» на місцевих виборах і розібралися, для чого вони потрібні.

Хто стане «смотрящим»

Глава партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко підтвердив, що в регіони будуть направлені представники від правлячої політсили. Називає він їх «політичними відповідальними». Це депутати «Слуги народу», які, судячи з усього, погодилися попрацювати в регіонах під час місцевих виборів.

Київ, наприклад, буде «курувати» Микола Тищенко. Столиця тут стоїть осібно, але про це ми поговоримо нижче. На карті «Весті.ua» позначений попередній список «відповідальних», який вже публікували в ЗМІ. У ньому є розкручені представники «Слуги народу», а також «темні конячки».

Робота є для топових спікерів партії Юрія «Юзика» Корявченкова, Давида Арахамія, Олександра Дубинського і Микити Потураєва. Також курирувати вибори будуть менш розкручені Олександр Качура, Олена Лис, Аліна Загоруйко, Юрій Аристов і багато інших.

Для чого їх призначили

Дивлячись на карту, можна відразу побачити, що частина нардепів мають відношення до своїх областях, а частина — ні. Наприклад, що спільного у Корявченкова і Полтави?

Є, звичайно, приклади киянина Миколи Тищенка, який буде наглядати за столицею і Володимира Гевко, давно працює з виборцями Тернополя. При цьому, ніхто з них не є главою місцевих осередків «Слуги народу». І це не випадково.

Нижче головні політичні завдання для «кураторів» за місцевими виборами. Їх поки що три, але з часом їх може стати більше:

  • просування кандидатів серед місцевих виборців. Поки що володіють непоганим рейтингом кандидати від «Слуги народу» повинні переконати виборців, чому їм варто голосувати за конкретних кандидатів. На думку керівництва фракції, вони будуть ефективніше працювати, ніж рядові мажоритарники;
  • щит для Зеленського. Якщо депутат місцевої ради від «Слуги народу» виявиться раніше судимою педофілом, злодієм, членом БПП, КПРС або СС, то відповідальність за його відбір ляже на «смотрящего», а не на президента;
  • ослаблення впливу місцевих еліт. Володимир Зеленський мріє побороти місцеві клани, узурпували владу в регіонах. Тому він направляє людей, рівновіддалених від регіональних груп впливу. Саме Олександр Дубинський, наприклад, повинен стати врівноважує фігурою в Херсонській області. Схожі функції і у його колег.

Яка вигода для кураторів

Навіщо народним депутатам брати на себе додаткову відповідальність, коли у них і так вистачає роботи і проблем? Який сенс займатися місцевими виборами, ризикуючи стати «цапом-відбувайлом» в разі катаклізму регіонального масштабу? Відповідь очевидна — гроші.

Їм дозволять продавати місця в списках «Слуги народу» на виборах в міські, обласні та сільради. Кількість місць, які може продати кожен «смотрящий», різне. В одних областях, за інформацією наших джерел, політичний відповідальний зможе продати 50% від усіх місць в списку. За 25% отримають дві групи впливу. В інших регіонах вони зможуть продавати близько третини місць.

Дуже складно обчислити, скільки зможуть заробити «куратори» на цих виборах. Розцінок на місця в списку на осінніх виборах поки що немає. Зате можна робити підрахунки на основі розцінок виборів 2015 року. У місцевих радах в невеликих обласних центрах прохідне місце в списку БПП коштувало 30 тис. Доларів. У райцентрах розцінки були скромніші, на рівні великих міст і областей — солідніше.