16 квітня під час позачергового пленарного засідання Верховної Ради України народні депутати мали розглянути в другому читанні законопроєкт № 2398-д «Про оборонні закупівлі». Втім, із порядку денного його вилучили. Кореспондент АрміяInform попросив прокоментувати ситуацію Ігоря Копитіна, члена Комітету ВР України з питань національної безпеки, оборони та розвідки та одного із ініціаторів розробки законопроєкту.

− Законопроєкт про оборонні закупівлі було знято з порядку денного сесійного засідання, хоча наш Комітет опрацював усі ті 470 правок, які були подані до нього.  Мені, як одному з ініціаторів розробки цього законопроєкту, незрозуміле таке зволікання. Адже ми поставили собі за мету змінити недосконале законодавство і  укріпити  обороноздатність України. Без таких змін закупівлі оборонної продукції не будуть достатньо прозорими і старі  корупційні ризики залишатимуться.

Державне оборонне замовлення – це не просто список того, що має  намір закупити Міністерство оборони чи інші силові відомства, це − щит і меч нашої країни. І збільшення долі відкритих закупівель – це збереження чималих сум, які інакше осядуть у кишенях зацікавлених осіб, які поки все ще мають шанси скористатися недосконалістю українського законодавства. Їм на руку надмірна  засекреченість оборонних закупівель і складнощі, які при цьому мають громадські організації чи журналісти, які прагнуть відслідкувати корупційні дії.

У разі прийняття законопроєкту, значна кількість номенклатури перестане  вноситись до таємних частин планів закупівель, адже нащо засекречувати ту інформацію, розголошення якої жодним чином не може  загрожувати нашій «оборонці», зате сприяє корупції?

Наш законопроєкт передбачає максимально відкриті конкурси, що не просто сприятиме   конкуренції серед виробників, а дасть змогу забезпечити нашу країну найкращим озброєнням. Міністерство економіки буде зобов’язане формувати реєстр виконавців оборонних замовлень, визначаючи їх за можливостями та номенклатурою продукції, що виробляється. Отримавши перелік замовлень, які виставляє Міноборони та інші, компанії матимуть змогу орієнтуватися, яка продукція є затребуваною і які вимоги до неї.

У світовій практиці немає ніяких військових представництв, як у нас, там довіряють спеціалізованим організаціям, які проводять сертифікацію (Міжнародна організація зі стандартизації, ISO (International Organization for Standardization)  тощо). Сертифікати підтверджують, що виконання того чи іншого процесу відповідає встановленим нормам, технічним завданням і критеріям, які встановлені для конкретного виробу. Замовник отримує кінцевий виріб, а виробник несе гарантійні зобов’язання за його якість  відповідно до певних стандартів. Є міжнародні стандарти якості виробництва і виробничих процесів, коли проводиться сертифікація конкретних робіт (зварювання тощо).

Ми прагнемо створити для вітчизняних виробників найкращі умови роботи – вони матимуть змогу збільшувати гранично допустимий рівень  рентабельності виконання контрактів при закупівлях без застосування конкурентних процедур. І коригувати умови укладених угод у випадку суттєвої зміни фінансово-економічної ситуації. Крім того, у випадку закупівель за імпортом − законопроєкт передбачає локалізацію виробництва на митній території України.

Усі ці заходи треба впроваджувати щонайшвидше. Сьогодні вже є оборонний бюджет України, який у цьому році сягає 245,8 млрд грн, що на 30 млрд грн більше, ніж у 2019-му. Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради нацбезпеки і оборони про показники державного оборонного замовлення на 2020, 2021 і 2022 роки. І Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки погодив їх. За планом, 90% оборонних потреб забезпечать українські державні та приватні підприємства, іноземним лишається 10% − це та продукція, яка в нас не виробляється. Затвердження основних показників ДОЗ відбулось за старою процедурою, але з прийняттям нового закону планування та закупівлі будуть проводитись вже за новим порядком.

Ми маємо терміново докласти зусиль, аби максимально покращити умови для підприємств вітчизняного оборонпрому. Чим раніше приймуть закон – тим більше шансів буде на те, що виділені на «оборонку» значні кошти будуть витрачені ефективно і ми отримаємо захист відповідного рівня. Не кажучи вже про те, що в разі саме ефективного використання коштів, а не осідання у кишенях корупціонерів, ми дамо  додаткові обсяги роботи підприємствам оборонного сектору. Гадаю, ні в кого немає сумнівів щодо того, що в умовах кризи це вкрай важливо.

Крім того, прийняття такого, я б сказав, стратегічного документу є важливим і з точки зору геополітики. Не хотілося б, аби наші партнери сприйняли це як негативний сигнал, адже за нинішніх умов ми вкрай зацікавлені і в тому, аби отримувати від них військову допомогу.

Наразі наша команда працює з Офісом Президента України, аби законопроєкт усе ж таки парламент розглянув уже найближчим часом. Ми побачили розуміння як усієї важливості цього законопроєкту, так і необхідності пришвидшити його прийняття. Це вже позитив, і ми сподіваємося на зростання числа однодумців, зокрема – серед колег-депутатів, які голосуватимуть за законопроєкт.

Читайте також:

Реформу оборонних закупівель пригальмовано через COVID-19, економічну кризу та перевантаження парламенту – Ігор Копитін

Комітет ВР України з питань національної безпеки, оборони та розвідки ухвалив План державнихоборонних закупівель на 2020 рік, із зауваженнями

12 корупційних ризиків, які долає законопроєкт про оборонні закупівлі