Європейський суд прийняв рішення, який ускладнить наміри РФ тиснути на український уряд через систему транспортування природного газу.
Bloomberg опублікував аналітичну статтю про те, як Суд ЄС завадив стратегічному плану РФ.
Рішення Генерального суду ЄС
Суд Європейського Союзу завадив стратегічному плану Росії, який мав усунути її залежність від України у транзиті російського природного газу до Європи. Це ще один щасливий збіг обставин для нового президента України Володимира Зеленського. Зараз він займає набагато сильнішу позицію в тристоронніх газових перемовинах із Росією та ЄС, які мають відбутися наприкінці вересня. Для досягнення цього важливого результату навіть не знадобилися санкції США проти проекту «Північний потік-2», який розширює пропускну спроможність трубопроводів під Балтійським морем.
Генеральний суд ЄС у Люксембурзі у вівторок скасував рішення Європейської комісії 2016 року, яке дозволило російському експортеру природного газу – Газпрому – використовувати більше 50% потужності трубопроводу OPAL, який проходить від Любміна на півночі Німеччини до Ольбернхау поблизу німецько-чеського кордону. OPAL – це сухопутне продовження “Північного потоку-1”, російського трубопроводу, прокладеного через дно Балтійського моря у 2012 році. Торік «Північний потік-1» доправив до Німеччини 58,8 млрд кубометрів газу, що перевищує номінальну потужність 55 млрд кубічних метрів, та близько 29% російського експорту газу до Європи.
Трішки історії
Без рішення ЄС 2016 року ці рекордні поставки були б неможливими. Газ має прямувати далі від північно-німецької точки посадки до споживачів. Нагадаємо, що у 2009 році ЄС дозволив будувати OPAL лише за умови, що Газпром зможе користуватися тільки 50% його пропускної спроможності, що становить 35 млрд кубометрів: енергетичні правила блоку потребують конкурентного доступу до трубопроводів. (Крім того, через ці правила, які обмежують право постачальників на володіння інфраструктурою доставки, Газпром має менше, ніж 50% акцій OPAL; решта належить німецькому Wintershall Holding GmbH.)
У цьому конкретному випадку дані правила не мають практичного сенсу. Ніхто більше не доставляє газ до тієї ж точки поблизу німецького міста Грейфсвальд; поставки стають конкурентоспроможними лише на шляху, ближче до кінцевої точки трубопроводу. Але через обмеження потужностей, Газпрому довелося тримати вищі ціни на газ із «Північного потоку-1», не даючи конкуруючим трейдерам жодного стимулу знижувати ціни. Замість того, щоб скористатися правилами конкуренції ЄС, клієнти зрештою платили більше за газ.
Європейська комісія зрозуміла це і дозволила Газпрому подавати заявки на збільшення потенціалу OPAL. За даними польської державної нафтогазової компанії PGNiG, це дозволило російському постачальнику перекачувати додатково 12,4 млрд кубометрів газу через «Північний потік-1”. Це, разом із посиленням конкуренції зі скрапленим природним газом, що імпортується з Близького Сходу, США та, нещодавно і з Росії, сприяло зниженню ціни на газ до 10-річного мінімуму цієї осені.
Північний потік-2
Наявна наземна потужність дозволила Росії продовжувати будівництво нового трубопроводу «Північний потік-2», паралельно з “Північним потоком-1”. США виступили проти цього проекту, оскільки він зробить Німеччину занадто залежною від Росії в енергопостачанні, а також дозволив би експорт Газпрому до Європи в обхід української системи трубопроводів радянських часів, тим самим позбавивши Україну близько 3 мільярдів доларів транзитних зборів, як тільки Україна отримує велику західну фінансову допомогу. Німеччина ігнорувала критику: їй потрібен весь газ, який можливо отримати, щоб забезпечити одночасний перехід від виробництва вугілля та атомної енергії.
Проте якщо наземна трубопровідна мережа не зможе транспортувати більше російського газу, дороге розширення підводних мереж має мало сенсу. І це слабкий момент, куди PGNiG вирішив нанести удар.
Інтерес польського уряду
Цілі польської державної компанії є подвійними. У політичному плані жорсткий антиросійський польський уряд координує свої дії із США. Він намагається звести польський імпорт російського газу до нуля. Але PGNiG також прагне збільшити транзитні збори від Газпрому. На даний момент вони становлять всього 5,3 млн доларів на рік. Тому він стратегічно зацікавлений у збереженні українського транзитного варіанту. Ось чому PGNiG оскаржив рішення комісії 2016 року в Генеральному суді.
«Оскільки Газпром уже не може користуватися монопольним становищем на трубопроводі OPAL, він не зможе припинити транзит газу до Європи через Україну, принаймні, в найближчі місяці», — заявив після ухвали суду віце-президент польської компанії Мацей Возняк.
Інтерес України
Україна минулого року транспортувала до Європи 86,8 млрд кубометрів російського газу, і немає гарантії, що обсяг не зменшиться, коли «Північний потік-2» закінчать. Але будь-які перешкоди на альтернативному маршруті змушують Газпром і його контролюючого власника – російський уряд – схилятися до українського варіанту транзиту. Це те, чого Росія хотіла уникнути з наступного року, як тільки «Північний потік-2» запрацює і закінчиться чинний 10-річний транзитний контракт з Україною.
Європейська Комісія має два місяці на оскарження рішення суду, але навіть якщо вона вирішить це зробити (її перша реакція була неухильною), вона, ймовірно, не подаватиме апеляцію доки не узгодить з Росією та Україною майбутнє українського транзиту після закінчення угоди в кінці цього року. Переговори відбудуться у Брюсселі 19 вересня, і до прийняття рішення щодо OPAL Росія хотіла підписання короткострокового контракту з низькими гарантованими поставками, тоді як Україна наполягає на новій 10-річній угоді з постачанням 60 млрд кубометрів.
Вплив ухвали суду на позицію Росії
Ухвала суду робить значну вм’ятину у броні Росії. Навіть якщо відновлений ліміт OPAL не буде збережено, Газпром не може бути впевнений, що його не обмежать у подальшому: правила конкуренції в ЄС є надзвичайно несприятливими для нього. Ці перешкоди заважають російському постачальнику конкурувати з експортерами скрапленого природного газу. Газпрому потрібна Україна, щоби підтримувати стабільні поставки та зберігати частку ринку. Можливо, доведеться обрати розумну бізнес-стратегію, навіть якщо вона не зовсім відповідає прагненню президента Володимира Путіна використовувати сили Росії в енергетичному секторі для здійснення економічного тиску на прозахідний уряд України.
Якщо Росія піде на компроміс і підпише більш масштабну угоду з Києвом та ЄС, ніж планувалося, Зеленський зможе зафіксувати головний успіх для своєї молодої адміністрації, не поворушивши і пальцем. Вигравши суд, Польща, за підтримки Литви та Латвії, зробила всю роботу.
Матеріали Огляд ІноЗМІ містять оцінки виключно зарубіжних ЗМІ і не відображають позицію RabinovichTV.
