Тип вірусу, спалах якого спостерігається зараз в Китаї, добре відомий лікарям. Однак чому навколо нього стільки паніки, і чого варто очікувати?

Вірус, через який у зоні карантину оппинилися 41 мільйон осіб у Китаї, належить до сімейства так званих коронавірусів, які раніше викликали спалахи декількох захворювань — наприклад, епідемії важкого гострого респіраторного синдрому (Sars) у 2003 році, а також близькосхідного респіраторного синдрому (Mers) у 2012-му. У разі першого вірусу померли 9% всіх інфікованих, а під час другої епідемії — 35% хворих.

Кількість тих, що заразилися новим коронавірусів зростає щодня з неймовірною швидкістю:

• 23 січня — 571
• 24 січня — 830
• 25 січня — 1.287
• 26 січня — 2.038
• 27 січня — 2.860

Відмінність 2019 nCoV від вірусу атипової пневмонії SARS в тому, що їм можна заразитися в інкубаційний період, від хворого, що заразився всього лише добу тому.

Трохи з історії пандемії SARS

Навесні 2003 року уряд Сінгапуру помістило тисячі своїх громадян під домашній арешт. Вони повинні були регулярно з’являтися перед веб-камерами у своїх квартирах і носити електронні браслети, які повідомляли про переміщення. Порушення заборони загрожувало в’язницею. Що накоїли ці люди? Деякі кашляли та чхали. Інші були в контакті з тими, у кого проявилися симптоми пневмонії. Таким чином «місто лева» намагався зупинити поширення нового загадкового захворювання — атипової пневмонії (SARS).

1 березня 2003 року додому в Сінгапур повернулася 26-річна Естер Мок. Вона прилетіла з Гонконгу, несучи в собі смертельний вірус, який пізніше вбив її батьків і пастора. Дівчина відчувала нездужання і вже в день прильоту була госпіталізована в одну з клінік Сінгапуру. Її регулярно відвідували родичі і члени церкви. Вони ще не знали, що піддають себе ризику зараження атиповою пневмонією. В цілому 118 наступних випадків зараження SARS були пов’язані з Естер Мок.

«Естер Мок заразила всіх нас», — заявив міністр охорони здоров’я Сінгапуру навесні 2003 року на прес-конференції, присвяченій епідеміологічної ситуації в країні. Він назвав її супер-розповсюдником SARS. Дві інші жінки (громадянки Канади та США з азіатських країн), які, як і Мок, проживали у гонконзькому готелі Metropole, також проти свого бажання стали супер-розповсюдниками інфекції. Але їм пощастило менше, ніж Естер. Обидві загинули.

Всі ці жінки (а також ще 13 осіб) мали необережність жити на дев’ятому поверсі готелю Metropole. Їх сусідом був доктор Лю Цзяньлун з китайської провінції Гуандун. Саме там в середині листопада 2002 року було зафіксовано перші випадки пневмонії, викликані невідомим вірусом. Вважається, що доктор і був тим самим нульовим пацієнтом, який в кінці лютого дав старт масштабної епідемії атипової пневмонії. Він стикався з зараженими пацієнтами в Китаї, у нього були симптоми хвороби, але він все одно вирішив поїхати в Гонконг на весілля своїх родичів. Лю Цзяньлун зупинився в номері 911 готелю Metropole. Тепер весь дев’ятий поверх готелю перетворений в музей SARS.

Нульового пацієнта госпіталізували 22 лютого в лікарню Гонконгу. Там він помер 4 березня.

26 лютого американський бізнесмен і постоялець Metropole Джонні Чен перевозить вірус до В’єтнаму, де заражає персонал ханойської лікарні. Сам він помирає 13 березня. 5 березня 78-річний постоялець Metropole Кван Сунь Чу вмирає в Торонто. Через тиждень там же вмирає його 43-річний син.

Так почалася перша в сучасній історії епідемія невідомого раніше вірусу, яка поширилася на 30 країн і погубила в цілому 809 осіб з 8456 заражених. За першими смертями від атипової пневмонії пішли заборони на польоти та посилення заходів безпеки на транспортних вузлах.

Нульовий пацієнт Лю Цзяньлун був упевнений в тому, що не хворів на атипову пневмонію. До цього на материку він чотири дні страждав від жару і задишки. А трохи раніше у нього була пневмонія, яку він лікував самостійно антибіотиками. Все це нульовий пацієнт розповідав гонконгським лікарям, коли вже лежав на лікарняному ліжку.

Чому навколо стільки паніки?

Між спалахом атипової пневмонії, яку правильніше називати «важким гострим респіраторним синдромом», і поширенням нового коронавірусу (2019 nCoV за класифікацією ВООЗ) є багато спільного. Це стане очевидно пізніше. А поки відповімо на найпоширеніший питання: чому все панікують, адже від сезонного грипу у світі щорічно вмирає набагато більше людей?

Вірус атипової пневмонії поширювався куди ширше і швидше і був куди більш смертельним в порівнянні з усіма новими хворобами. Регулярно виникає вірус Ебола в Африці дуже швидко перетворює своїх носіїв у безпорадних і хворобливих пацієнтів. А передача інфекції при вірусі Ніпах вимагає тісного контакту з тканинами переносника. З цієї причини дані інфекції досить швидко локалізувати, хоча вони і мають високий ступінь смертності серед заражених.

Згаданий SARS був першим вірусом, який показав, як вразливий динамічний і мобільний світ перед легко розповсюджується інфекцією. Заражений може виявитися в будь-якій країні світу всього за кілька діб, а тому ніхто не може почувати себе в цілковитій безпеці. Приблизно так само йдуть справи і з новим коронавірусів.

До того ж швидке і масштабне поширення вірусу підвищує шанс негативних мутацій після кожного раунду розмноження. Багато віруси характеризуються відносно високою частотою мутацій. Це дозволяє їм швидко адаптуватися до змін у навколишньому середовищі. Швидке ж мотивовання призводить до проблем з розробками вакцин і противірусних препаратів. Вже через кілька тижнів або місяців після початку лікування у вірусу може виробитися резистентна мутація.

Саме тому швидке поширення вірусу вимагає настільки ж швидкої реакції. Справжні масштаби захворювання в Китаї у 2002 році місцевим урядом не давалися. А тому країна зазнала критики як з боку ВООЗ, так і з боку інших держав. І тільки після поширення інфекції в Гонконзі, Сінгапурі, Ханої та Торонто китайський уряд під міжнародним тиском у квітні 2003 року допустило експертів ВООЗ в провінцію Гуандун, де імовірно і виник SARS. До середини квітня були звільнені міністр охорони здоров’я і мер Пекіна, після чого стало відомо про ще сотнях випадків зараження вірусом, які замовчувалися.

Цього разу, принаймні поки, китайський уряд працює максимально оперативно у своєму бажанні зупинити поширення інфекції. Досить рано про захворювання була попереджена ВООЗ. А заходи з локалізації інфекції стали оперативними та безкомпромісними. Два міста в Китаї вже буквально є закритими для в’їзду і виїзду без спеціального дозволу.

Описаний SARS, як і новий вірус, належать до сімейства коронавірусів, які найчастіше викликають звичайний нежить. Вони володіють тривалим інкубаційним періодом. Досвід SARS показує, що один носій може заразити велику кількість оточуючих за короткий проміжок часу. У цьому, а також у високій частоті мутацій і полягає основна небезпека.

В останній раз людство стикалося з по-справжньому жахливою вірусною епідемією на вильоті Першої світової війни. Тоді від пандемії грипу («іспанки») померли за різними оцінками від 50 млн до 100 млн осіб, а заразилося близько півмільярда. Летальність досягала 10-20%. Антисанітарія в таборах біженців і військових, мізерне харчування, недолік чистої питної води та в цілому непідготовленість до такого роду подій привели до швидкого поширення інфекції.

Майже 10% досягала і смертність від атипової пневмонії. Але міжнародне співробітництво, швидка реакція на поширення хвороби та вчасно вжиті заходи дозволили скоротити число заражених і не допустити пандемії.

Пандемія свинячого грипу у 2009 році привела до 255 тисячам випадків інфікування вірусом A / H1N1 і 2627 смертей. Ступінь загрози хвороби була шостою з шести можливих. Але загроза ця полягала не в первісної патогенності, а в здатності до поширення, що значно підвищувало ймовірність появи більш агресивних варіантів інфекції та сплеску смертності після періоду помірної летальності.

Джерела вірусу — китайські делікатеси?

У природі існує величезна кількість вірусів, природними резервуарами для яких є люди, тварини й навколишнє середовище. У них віруси живуть і розмножуються, не приносячи своїм господарям незручностей, не викликаючи симптомів захворювання або, навпаки, викликаючи хронічні хвороби. Найчастіше, звичайно, вони намагаються поводитися акуратно. Все-таки, вбиваючи хазяйський організм, вони позбавляють себе фабрики по розмноженню. Але в дикій природі трапляються мутації, які призводять до появи по-справжньому небезпечних видів.

Деякі з перших заражених в Китаї у 2002 році щільно працювали з дикими тваринами в ресторанах і на ринках. І, як вважають медики, саме дика тварина була носієм вірусу, який передався людині.

З 2005 року велика кількість коронавірусів з високою генетичною схожістю з SARS було виявлено у підковоносих кажанів в різних регіонах Китаю. Але вони демонстрували відмінності в послідовності різних генів в порівнянні з вірусом атипової пневмонії.

Нинішній спалах вірусної пневмонії в місті Ухані пов’язують з міжвидової передачею від змії до людини. Група китайських вчених опублікувала в журналі Journal of Medical Virology статтю, в якій висунула таке припущення. По-перше, в його користь говорить той факт, що багато хворих могли потенційно взаємодіяти з дикими тваринами на оптовому ринку Хуанань, де крім морепродуктів продавали домашню птицю, змій, кажанів і ряд сільськогосподарських тварин.

По-друге, вчені провели комплексний аналіз, зібрали п’ять отсеквенірованих геномів 2019 nCoV і порівняли з базою вже відомих коронавірусів від різних господарів. У новачка виявили ділянку геному, який відрізняє його від коронавірусів кажанів. Цей чужорідний фрагмент виявився ближче до вірусів китайських змій.

Як передбачається, кажани заразили вірусом змій, а в організмі останніх відбувся обмін ділянками «гостьового» і «хазяйського» вірусів. Гібрид міг виникнути близько двох років тому. До грудня 2019 він дістався до ринку в Ухані.

У мережі вже поширюється фотографія своєрідного меню оптового ринку. В асортименті — павичі, страуси, лисиці, змії і т.д.

Споживання в їжу таких екзотичних тварин — частина китайської ресторанної культури. Як щодо мертвого кажана, який плаває у супі?

В цілому кажани є натуральним резервуаром для багатьох вірусів. Різні види цих тварин є носіями вірусу сказу, хеніпавіруса, вірусу Тіоман, SARS-подібних коронавірусів і штамів вірусу Ебола.

Чи варто панікувати?

«Цей вірус може просто випаруватися або привести до повномасштабної пандемії. Незалежно від того, в якому напрямку він піде, він служить підтвердженням того, що нашій найкращим захистом від таких загроз є постійні інвестиції в біомедичні дослідження», — вважає Джона Сача з Vaccine and Gene Therapy Institute.

Повідомлення про те, що в Китаї набирає обертів спалах нового коронавірусу, стали проникати у новинні стрічки в середині січня. Перші випадки захворювання сталися в грудні. На вечір 24 ​​січня достеменно відомо про 18 загиблих і 570 заражених.

Китайський уряд ввів заборону на відвідування спершу 11-мільйонного Уханя, який став джерелом вірусу, а слідом і 6-мільйонного Хуанган по сусідству. Ще один мільйон людина не може скористатися залізничним сполученням в місті Ечжоу. Також обмеження на переміщення були накладені на жителів містечок Чжицзян і Чибі, де в цілому проживає трохи менше мільйона осіб. При цьому резидентам мегаполісів Ухань і Хуанган не можна залишати міста без спеціального дозволу.

Все це відбувається напередодні китайського Місячного нового року, який настане в цю суботу. Зазвичай в цей час понад 400 млн китайців відправляються в подорожі як по країні, так і за кордон. Саме тому було вирішено відрізати потенційно вірусні точки від транспортного сполучення з рештою світу. У них закриваються кафе, кінотеатри та інші громадські місця, люди не виходять на вулицю без маски, а в супермаркетах і на заправних станціях запасаються продуктами і бензином.

Надзвичайний комітет ВООЗ два дні поспіль збирався на засідання, але 16 його членів так і не прийшли до єдиної думки, чи варто вважати ситуацію надзвичайну ситуацію має міжнародне значення. Організація досить позитивно оцінює зусилля Китаю в боротьбі з вірусом. Хоча самі місцеві жителі при спілкуванні зі ЗМІ говорять про те, що більшість випадків зараження як і раніше можуть замовчуватися, а лікарні не справляються з належною постановкою діагнозу всім хто звернувся.

Число заражених за межами Китаю поки є мінімальним. Мова про поодинокі випадки. Смерті були зареєстровані лише в самому Китаї. І, як це часто буває у випадку з коронавірусами, в основному жертвами стають люди у віці або з ослабленим здоров’ям. Так, за даними Bloomberg, наймолодшій жертві нового вірусу було 48 років. А більшість загиблих крім пневмонії страждали від діабету, ішемічної хвороби серця, цирозу печінки, гіпертензії, хвороби Паркінсона та інших недуг. Повної картини в експертів поки немає, але подібну смертність можна вважати позитивним знаком, як би цинічно це не звучало.

За матеріалами видання «onliner».