У Бельгії почалася нова політична криза. Її причиною знову стали суперечності між франкомовної Валлонією і нідерландськомовними Фландрією.

26 травня в Королівстві Бельгія проходило загальне голосування — громадяни обирали членів федерального і місцевих парламентів, які формують уряд, а також депутатів Європарламенту. Перемогу здобули фламандські націоналісти, що представляють економічно більш розвинений північ Бельгії.

З 150 депутатських місць 25 отримав «Новий фламандський альянс», який набрав 16% голосів, до 18 зросла кількість представників «Фламандського інтересу» з результатом 11,95%. Валлонія голосувала за лівих: Соціалісти отримали 20 місць (9,46%), Партія праці — 12 місць (8,62%).

Про це повідомляє International Anticrisis Center.

Суть нинішнього протистояння полягає в тому, що переможець на парламентських виборах у Фландрії «Новий фламандський альянс» виступає за конфедералізацію країни, тобто максимальне відособлення трьох регіонів — Валлонії, Фландрії та Брюсселя від федерального уряду.

У той же час переможець тих же виборів у Валлоні (Соціалістична партія), є послідовним противником подальшого ослаблення центрального уряду, завдяки якому, зокрема, Валлонія отримує у вигляді дотації з держбюджету частину податків, що збираються у Фландрії.

Таким чином можна говорити про безпрецедентну поляризації поглядів виборців Фландрії і Валлонії, наслідком якої стала заява Барта Де Вейвера, що в умовах різних політичних уподобань необхідно піднімати питання про створення в країні конфедерації.

Як і в багатьох державах Євросоюзу, в Бельгії зміцнили свої позиції партії і рухи правого крила, популісти і націоналісти. За підсумками нинішніх виборів експерти говорять про можливе повторення політичної кризи 2010 року, коли парламентські партії не могли сформувати уряд країни рекордні 535 днів.