В Інтернеті поширюються нові смертельні ігри

«Групи смерті»: Україною шириться вбивча гра з завданнями для підлітків. Поради батькам, як уберегти дитину.

Ігрова залежність у світі набирає розмаху стихійного лиха. Медики б’ють на сполох, намагаючись звернути увагу батьків на негативні наслідки цього явища: через відеоігри діти втрачають інтерес до реального життя. Не є виключенням у цьому відношенні і   Україна.  Тож, що робити та як протидіяти, так званому, паралельному світові? Т оп-3 смертельних ігор дітей, яких потрібно побоюватися батькам.  

Отже, в Україні поширюється нова небезпечна дитяча грана. На зміну  «Синій кит» і «Червоної сові» прийшли нові смертельні ігри для підлітків. Одна з них під назвою «Тихий ліс» і дві в реальному житті – «Щезни на 24 години» і «Давай пострибаємо», інформує ZN.UA.

Київських підлітків 14-15 років почали заманювати в нову суїцидальну гру, яка була заснована в Росії. Повідомляється, що школярам потрібно розмістити хештег #тихийлес і #сованикогданеспит, а також написати #явигре і на аватарці розмістити картинку із червоною пентаграмою на чорному тлі.

При цьому куратори дають учасникам завдання, які включають нанесення порізів на тілі, а також спроби суїциду. Щоб уникнути блокування, у нових групах використовують «позивні» і кодові фрази, які ускладнюють виявлення таких груп поліцією.

На що слід звернути увагу батькам, і які основні ознаки участі дитину до «групи смерті»:

відчуження

втому

постійна сонливість

порізи на руках

нічне сидіння в Інтернеті

Наступна небезпечна гра на яку слід звернути увагу батькам – «Щезни на 24 години». Суть гри полягає в тому, що дитину закликають сховатися на добу, щоб тебе ніхто не знайшов. При цьому важливі умовою є те, що ні телефон, ні інші засоби зв’язку з собою брати не можна. Також підліткам забороняють комусь говорити про свій план.

Важко уявити, що насправді може статися з дитиною за цю добу. Адже для того, щоб сховатися від усіх знайомих і рідних вони часто вибирають дуже небезпечні місця. До того ж у разі реальної небезпеки дитина не зможе нікого покликати на допомогу без засобів зв’язку. У разі пропажі дитини потрібно негайно звертатися в поліцію.

Про гру «Давай пострибаємо», яку ще називають «Підсічкою» і не тільки попередив українських батьків популярний український педіатр доктор Комаровський.

«Зараз з’явилася саме у підлітковому середовищі достатньо тривожна, м’яко кажучи, гра, яка закінчується розбитими головами», — попереджає батькыв Комаровський. Вона може спричинити за собою серйозні травми і навіть каліцтва дітей.

За офіційними підрахунками, діти від 5 до 16 років проводять за різними гаджетами в середньому по 6,5 години в день. Для порівняння, 30 років тому діти щодня дивилися телевізор по три години.

До слова, в Україні кількість дітей, у яких підозрюють ігрову залежність, неухильно зростає. Якщо три роки тому з підозрою на ігроманію зверталося близько 15-20 пацієнтів на рік, то зараз таких вже близько півсотні.

ПРИЧИНИ. Проблема в самому вихованні дітей сучасними батьками – замість того щоб приділяти увагу, їм легше дати дитині гаджет. У такому випадку дитина залишається один на один з грою і поринає в неї з головою.

ЯК РОЗПІЗНАТИ? Варто пам’ятати – ігроманію легше попередити, ніж вилікувати. Норма проведеного перед екраном часу становить:

– для дітей від 2 до 5 років – не більше години в день;

– для дітей від 5 до 18 років – не більше двох годин.

Якщо ж у дитини помічені перші ознаки віртуальної залежності, слід якомога швидше звернутися до лікаря.

Симптоми ігроманії:

– небажання залежної людини відволіктися від комп’ютерної гри, поява яскраво вираженого подразнення в разі вимушеного відсторонення від гри;

– під час повернення в комп’ютерну гру у гравця спостерігається емоційний підйом;

– нездатність спрогнозувати час завершення комп’ютерного сеансу, відкладання цього моменту на тривалий час;

– постійні розмови залежної людини про її улюблену комп’ютерну гру;

– відсутність інтересу до їжі (прийом будь-якої їжі, не відходячи від комп’ютера);

– нераціональний режим дня, скорочення часу на сон з метою подовження комп’ютерного сеансу;

– забування про обов’язки, домашні справи, відсутність інтересу до них; нехтування особистою гігієною.

ЩО РОБИТИ?  Більшість психологів радять, що кращий засіб від ігроманії – насичене дозвілля. Варто записати дитину в секцію і спробувати зайняти її тими речами, які їй можуть бути цікаві: активним відпочинком, зустрічами з друзями, хобі, подорожами. Головне – показати їй, що життя поза комп’ютерною грою теж може бути цікавим, нехай вона відчує, що може бути значущою і потрібною не тільки під час комп’ютерної гри, але і в реальному житті.

Крім того, необхідно стабілізувати обстановку в сім’ї, уникати конфліктів, які тільки погіршують ігроманію. І тоді проблема залежності від комп’ютерних ігор може зникнути.