На початку травня у кіровоградських ЗМІ з’явився відкритий лист офіцерів ДАІ, де йшлося про те, що обласні керівники цієї інституції буквально змушують рядових інспекторів порушувати закон і фактично грабувати водіїв, вимагаючи гроші, бо мусять здавати певні суми вищому начальству. Лист, ясна річ, був анонімний і жодних інших доказів, крім переліку дорогих машин, які придбав керівник обласного ДАІ, не містив. Через тиждень-два на одному із сайтів з’явилося «спростування»: колишній кіровоградський, а нині київський журналіст розповідав про кількох своїх знайомих, які працюють в ДАІ, наголошуючи, які це порядні і хороші люди. Жодного офіційного спростування того, про що йшлося у листі офіцерів читачі так і не дочекались.
Розмови про те, що інспектори ДАІ люблять хабарі і часом просто вимагають їх, ведуться давно й наполегливо, але конкретних фактів, у результаті яких винних притягнули б до відповідальності, незрівнянно мало. То що – даремно марикуємо? Кіровоградець Ігор Погасій нещодавно переконався: у ДАІ таки люблять дармові гроші.
Йому не пощастило: знайома, скориставшись його довірливістю, позичила велику суму грошей і не віддала. У рахунок боргу судовим виконавцем було арештовано авто, яке належить боржниці. Воно знаходилось у іншому місті, тож при переміщенні було затримане постом ДАІ міста Красноперекопська, як таке, що перебуває у розшуку. Ігорю Петровичу відразу ж про це повідомили і він, маючи усі документи, як стягувач, вирушив до Криму.
Здавалося б, залишилось тільки забрати машину і вирушати додому.Та це виявилось не так просто зробити. Працівники ДАІ викликали евакуатор, яким транспортували справну і з повним баком бензину машину на стоянку, що знаходиться за 20 кілометрів від поста ДАІ. Вчинили вони так, як потім пояснили Ігорю Погасію, керуючись частиною 2 статті 265 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Але ж жодного правопорушення машина не скоїла, і тим більше не загрожувала дорожньому руху, як передбачає згадана стаття.
Свої «послуги» даішники оцінили … у тисячу гривень. Що входить у цю суму? Цього ніхто пояснити не може, бо стягує її, ясна річ, не сама ДАІ, а якась філія державного підприємства «Інформ-ресурси». І нікому нічого довести неможливо. Поки Ігор Петрович бігав по кабінетах, намагаючись добитись справедливості і хоча б вияснити – за що він, законослухняний громадянин, має платити тисячу гривень, машина стояла на стоянці. І, як виявилось, не даремно. Принаймні для того ж «Інформ-ресурсу». Бо за неповні дві доби її там перебування (стоянка звичайна – без позхолоченої огорожі та інкрустованих діамантами воріт!) треба було заплатити ще 510 гривень. І знову – жодних тарифів, пояснень – звідки взялася саме така сума? Не хочеш – не плати, але машини не отримаєш. Приїдеш пізніше – заплатиш у десятки разів більше.
А як же ті, що зі своєї чи не зі своєї вини скоюють правопорушення і мусять нести за це відповідальність? Приїхавши за своєю машиною через якийсь час, вони, не маючи змоги сплатити грабіжницьку плату, просто лишають свої машини. Як похвалилися працівники ДАІ Ігорю Погасію, ті авто потім продають у рахунок погашення боргу за стоянку. Про це ніхто не знає, а якщо хтось спробує шукати правди, то в ДАІ зайдеться ще якийсь «Інформ-ресурс», який скачає з правдолюбця стільки, що правду шукати вже буде нізащо.
Ну, й насамкінець, коли ви, знесилені нахабством і викличною незворушністю стражів безпеки на дорогах, заплатите все і готуватиметесь зникнути, аби забути усе це, як страшний сон, вам запропонують заплатити просто дріб’язок – якихось 23 гривні за комп’ютерні послуги. І навряд чи вже хтось добиватиметься – що це за послуги і хто просив їх надавати…
Ясна річ, філія ДП «Інформ-ресурс» діє цілком легально. Укладено угоди, підписано документи. А що ж на ділі? Куди йдуть здерті з людей гроші? Якщо вже запущена така схема, може їх варто спрямувати на ремонт та будівництво доріг? Як вони були використані, скажімо, у минулому році?
Із цими запитаннями ми звернулися до департаменту ДАІ УМВС України. У зазначені Законом «Про доступ до публічної інформації» терміни відповідь не надійшла. Немає її й досі, хоча минуло вже більше двох тижнів. А Ігор Погасій напередодні отримав відповідь з управління ДАІ АР Крим, підписану заступником начальника управління О.Суворовим. Той повідомляє, що філія державного підприємства «Інформ-ресурс», згідно договору про співпрацю, бере на себе зобов’язання здійснювати господарську діяльність шляхом надання платних послуг з доставлення та відповідального зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спецмайданчику. У той же час О.Суворов підкреслює, що начальник Красноперекопського ВДАІ майор міліції С.Літвінов повністю заперечив повідомлення щодо відмови видати автомобіль без здійснення оплат за доставку та зберігання. І тут же О.Суворов рекомендує І.Погасію звернутися до філії ДП «Інформ-ресурс», щоб вирішити питання про повернення заплачених коштів (?!). То мала право та філія брати їх, чи ні? І чому Літвінов відхрещується, що він не наполягав на оплаті за доставку і зберігання авто? Виходить, Ігор Погасій заплатив філії ДП «Інформ-ресурс» більше півтори тисяі гривень тільки від надлишку душевної доброти?
Головне управління АР Криму провело службове розслідування з приводу скарги І, Погасія. Т.в.о. начальника О.Кирилін повідомляє, що порушень не виявлено. Але зазначає, що повернення тимчасово затриманих транспортних засобів, які зберігаються на спецмайданчику, здійснюється на вимогу державного виконавця. Така вимога у Погасія була. Але йому однак довелось платити. То, все-таки, законно, чи ні, здерто ці гроші? Можливо, у цих хитросплетіннях все-таки розбереться департамент ДАІ УМВС України і дасть зрозумілу відповідь?
ДАІ трохи не пощастило з Погасієм. Справа у тому, що він кваліфікований юрист. Отож, він звернувся також до уряду з пропозицію удосконалити нормативні акти, якими прикриваються любителі легких грошей з ДАІ, а також подав позови до суду. Не виключено, що про хвацький «Інформ-ресурс» дізнаються і у Європейському суді.
Світлана Орел
CorruptUA
